вівторок, 1 листопада 2016 р.
середа, 26 жовтня 2016 р.
неділя, 12 червня 2016 р.
субота, 14 травня 2016 р.
ДПА-2016 з іноземних мов в старшій школі
Державна підсумкова атестація з іноземних мов, відповідно до наказу МОН України від 16.09 2015 р. No940 «Про проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році» та внесених до нього змін, проводиться 20 травня за єдиними завданнями. Завдання для державної підсумкової атестації з іноземних мов на 2015/2016 навчального року підготовлені експертною групою та міжнародними організаціями з урахуванням особливостей національного навчально-методичного забезпечення та зорієнтовані на рівні Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти та Державного стандарту базової та повної загальної освіти та відповідно до чинних навчальних Програм з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів (рівень В1) та загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням іноземних мов (рівень В2).
Навчальні заклади отримають на кожного учня 11-го класу, безкоштовно, тестові зошити з бланками відповіді для проведення державної підсумкової атестації з іноземних мов. Зміст і формат ДПА враховує головну мету навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах — формування в учнів комунікативної компетенції, базою для якої слугують комунікативні вміння, сформовані на основі мовних завдань і навичок. Зміст тестових завдань будується на автентичних зразках мовлення, прийнятих у англомовних країнах та відповідає сферам і тематиці ситуативного спілкування, зазначеним у шкільній навчальній програмі. Об’єктами контролю визначаються читання і письмо як види мовленнєвої діяльності, а також лексичний і граматичний аспекти іншомовної комунікації через використання мови.
Розділ І. Читання та використання мови
Завдання для визначення рівня сформованості іншомовної компетенції в читанні орієнтуються на різні стратегії: з розумінням основної інформації (ознайомлювальне читання), повної інформації (вивчальне читання) та пошук окремих фактів (вибіркове читання).
Джерелами для добору текстів слугують автентичні інформаційно- довідкові, рекламні та газетно-журнальні матеріали, адаптовані за складністю уривки художніх текстів (тільки рівень В2). Зміст текстів узгоджується з навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів (рівень B1) та для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням іноземних мов (рівень В2).
Деякі тексти містять візуальну інформацію до змісту, що допоможе випускникам визначити мету повідомлення. До більших за обсягом автентичних текстів, які представлені у вигляді фрагментів із брошур, журнальних оголошень або інформації з веб-сторінок, надаються запитання, спрямовані на пошук окремих фактів. Зміст текстів стосується інформації, з якою випускники можуть зустрітись у реальних ситуаціях спілкування. Послідовність сформульованих запитань відповідає логіці представлення цієї інформації в тексті.
Тексти для ознайомлювального читання містять до 5% незнайомих слів, а для вивчального та вибіркового читання – до 3%, про значення яких можна здогадатись із контексту, за словотворчими елементами, за співзвучністю з рідною мовою (слова-інтернаціоналізми).
Рівень уміння використовувати мову (лексико-граматичний аспект) перевіряється під час читання та письма.
Загальний обсяг текстів складає до 1500 (рівень B1) та до 2000 слів (рівень B2).
Детальний опис завдань рівня В1
Розділ І: Завдання множинного вибору з трьома варіантами відповіді до кожного тексту (вибір однієї правильної відповіді з трьох).
Формат завдання: Шість коротких окремих текстів, представлених у формі листівки, оголошення, вивіски, інструкції на товарах широкого вжитку, інформаційних повідомлень (друкованих чи письмових).
Мета завдання: Перевірка умінь виокремлювати загальну та детальну інформацію з текстів, що використовуються в повсякденному спілкуванні.
Завдання альтернативного вибору (правильно/неправильно).
Формат завдання: Один текст загальним обсягом до 400 слів, що містить фактичну інформацію практичного змісту.
Мета завдання: Перевірка умінь диференціювати основні факти і другорядну інформацію, переглядати текст з метою пошуку необхідної інформації для виконання певного завдання.
Завдання множинного вибору на заповнення пропусків у тексті.
Формат завдання: Один текст описового або сюжетного змісту з пропущеними словами обсягом до 400 слів.
Мета завдання: Визначити сформованість мовних умінь, навичок та рівень засвоєння лексичного і граматичного матеріалу (використання мови).
Детальний опис завдань рівня В2
Розділ І: Завдання множинного вибору з трьома варіантами відповіді до кожного тексту (вибір однієї правильної відповіді з трьох).
Формат завдання: Шість коротких окремих текстів (листівки, оголошення, вивіски, інструкції на товарах широкого вжитку, інформаційні повідомлення (друковані чи письмові).
Мета завдання: Перевірка умінь виокремлювати загальну та детальну інформацію із текстів загального спрямування.
Завдання множинного вибору з чотирма варіантами відповіді до одного тексту (вибір однієї правильної відповіді з чотирьох).
Формат завдання: Один текст загальним обсягом до 650 слів. Типи текстів, представлені у завданні, включають статті із періодичних видань, автентичні тексти різних жанрів і стилів, що відображають реалії повсякденного життя та відповідають віковим особливостям учнів.
Мета завдання: Перевірка умінь знаходити та аналізувати необхідну інформацію, подану у вигляді оціночних суджень, опису, аргументації, робити висновки з прочитаного; виділяти основну думку/ідею, диференціювати основні факти і другорядну інформацію, аналізувати і зіставляти інформацію, розуміти логічні зв’язки всередині тексту та між його частинами.
Завдання альтернативного вибору (правильно/неправильно).
Формат завдання: Один текст загальним обсягом до 200 слів, що містить фактичну інформацію практичного змісту.
Мета завдання: Перевірка умінь диференціювати основні факти і другорядну інформацію, переглядати текст з метою пошуку необхідної інформації для виконання певного завдання.
Завдання множинного вибору на заповнення пропусків у тексті.
Формат завдання: Один текст описового або сюжетного змісту з пропущеними словами обсягом до 500 слів.
Мета завдання: Визначити сформованість мовних та мовленнєвих умінь і навичок, а також якість засвоєння лексичного і граматичного матеріалу (використання мови).
Розділ ІІ. Писемне мовлення
Метою завдань, розміщених у розділі «Писемне мовлення», є визначення рівня сформованості у випускників умінь, необхідних для виконання на письмі комунікативних завдань, які пов’язані із повсякденним життям.
Цей розділ тесту передбачає створення власного письмового висловлювання та зорієнтований на виконання комунікативно-творчих завдань: написання короткого повідомлення у формі листівки, записки або неофіційного електронного листа (для учнів загальноосвітніх навчальних закладів на рівень В1). Учням загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням іноземних мов на рівень В2 додатково до вищезазначених може бути запропоновано створити розповідь, зробити запис у блозі, на форумі чи написати офіційний лист. Зміст завдань пов’язаний з інтересами та комунікативними потребами учнів загальноосвітніх шкіл, з якими вони можуть стикатися у реальних ситуаціях спілкування.
Завдання для писемного мовлення сформульовані у вигляді мовленнєвих ситуацій, у змісті яких чітко визначені мета і об’єкт спілкування. Вибір комунікативної ситуації передбачає міжкультурне спілкування, а відтак, зміст мовленнєвих ситуацій включає як соціокультурні особливості англомовних країн, так і України.
Випускники повинні вміти писати особисті листи, використовувати формули мовленнєвого етикету, прийняті в англомовних країнах, розповідаючи про окремі факти та події свого життя, висловлюючи власні міркування і почуття, описуючи плани на майбутнє та запитуючи партнера про аналогічну інформацію, а також передавати повідомлення у вигляді записки довільної форми. Учні також повинні вміти розповісти про перебіг подій, описати людину, об’єкт, написати повідомлення відповідно до поставленого завдання, зокрема про побачене, почуте та згідно із запропонованою мовленнєвою ситуацією обґрунтувати власну точку зору.
Обсяг письмового повідомлення складає 50-80 слів (для учнів загальноосвітніх навчальних закладів на рівень В1) та 80-100 слів (для учнів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням іноземних мов на рівень В2). Завдання містить вказівки, адресата та мету написання повідомлення і включає три змістові умови, що повинні бути розкриті у письмовому висловлюванні.
Складено на підставі Наказу №94 від 8 лютого 2016 року «Про затвердження орієнтовних вимог до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році».
вівторок, 26 квітня 2016 р.
Die Atomkatastrophe von Tschernobyl
- Bild: Ben Fairless, Wikipedia, CC BY 2.0
1986 ereignete sich im sowjetischen Atomkraftwerk Tschernobyl eine schlimme Atomkatastrophe. An den Folgen der radioaktiven Strahlung starben bis zu 100.000 Menschen.
Als um 1.23 Uhr des 26. April 1986 eine Explosion den Reaktor 4 des Kernkraftwerkes zerstörte, konnte sehr viel Radioaktivität nach Außen entweichen. Zehn Tage nach der Katastrophe war bereits rund 500 mal mehr radioaktive Strahlung nach Außen gelangt, als nach dem Abwurf der Atombombe von Hiroshima. Das Bild oben zeigt den zerstörten Atomreaktor.
Rauchwolken mit radioaktivem Material zogen vom Katastrophenort über große Teile Europas, wo sie bei Regen ihre strahlenden Fracht abluden. Daher kann man noch heute in vielen Regionen Europas eine erhöhte Strahlenbelastung nachweisen. So sollte man zum Beispiel in Bayern möglichst keine Waldpilze oder Beeren essen, denn diese enthalten noch immer sehr viel Radioaktivität.
Viele Tote und Erkrankte
Um das Entweichen von weiterem radioaktivem Material zu verhindern, hatte man 1986 einen riesigen Mantel aus Blei, Sand, Lehm und Beton um den explodierten Reaktor errichtet. Dabei und bei den Aufräumarbeiten waren insgesamt rund 600.000 Menschen (hauptsächlich Soldaten und Bauarbeiter) im Einsatz. Sie durften immer nur für kurze Zeit dort arbeiten, um nicht zu viel von der tödlichen Strahlung zu erhalten. Dennoch hatten viele von ihnen Gesundheitsschäden erlitten oder sind sogar gestorben.
Noch bis heute sterben Menschen an den Folgen der Reaktor-Katastrophe. Bisher weiß niemand genau, wie viele Opfer das Unglück insgesamt gekostet hat. Die Schätzungen von Experten reichen von wenigen tausend bis weit über 100.000 Toten. Zu den häufigsten Erkrankungen zählen Krebserkrankungen, die häufig tödlich enden, sowie ein schwaches Immunsystem, weshalb insbesondere Kinder aus der Region um Tschernobyl häufig krank sind.
Eine verlassene Region
Große Gebiete rund um das Kernkraftwerk mussten nach der Explosion vollständig evakuiert werden. Rund 350.000 Menschen mussten dabei ihr Zuhause und ihre Heimat verlassen. Ein Gebiet von rund 60 mal 60 Kilometern rund um Tschernobyl ist eine Sperrzone und daher heute fast menschenleer. Nur etwa 1.000 Bewohner der Region sind bisher zurückgekehrt und nehmen die Gefahr für ihre Gesundheit in Kauf.
Die Städte und Dörfer, die so schnell verlassen werden mussten, sind heute völlig verwildert. Auf den Straßen und Plätzen findet man Elche, Wölfe, Hirsche und frei lebende Hunde. In den Gebäuden in Prypjat, einer Stadt ganz nah an Tschernobyl, sieht heute vieles noch genau so aus wie vor 20 Jahren. Doch viele Wohnungen und Geschäfte wurden auch von Plünderern ausgeraubt.
Wie kam es zu der Katastrophe?
In der Nacht vom 25. zum 26. April 1986 sollte in Reaktor 4 des Kernkraftwerkes ein Test stattfinden. Man wollte wissen, was passiert, wenn man den Reaktor vollständig abschalten muss. Normalerweise sollten dann Dieselmaschinen für die weitere Stromversorgung sorgen. Nun wollte man wissen, ob das auch wirklich so funktioniert.
In dieser Nacht waren die Mitarbeiter der Anlage aber unaufmerksam. Sie senkten die Leistung des Atomreaktors viel zu schnell und zu stark. Als man dann mit dem Test begann, führte dies dazu, dass die Temperatur in dem Reaktor stark zunahm. Als der verantwortliche Ingenieur den Fehler bemerkte, reagierte er ebenfalls völlig falsch und verschlimmerte die Situation nur noch.
Durch seinen Fehler nahm die Hitze noch weiter zu, so dass Wasserrohre im Reaktorinneren rissen. Wasserstoff entstand und wurde mit Luft zu hoch explosivem Knallgas. Die enorme Hitze im Reaktor ließ das Gasgemisch explodieren. Die Wucht dabei war so groß, dass die Außenhülle des Reaktors völlig zerstört wurde und die Radioaktive Strahlung ungehindert entweichen konnte.
четвер, 14 квітня 2016 р.
вівторок, 5 квітня 2016 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)